Ст 254 цпк

Оглавление:

Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 254. Розгляд справи

1. Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров’я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

2. Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов’язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

3. Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.

4. Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 254 Цивільного процесуального кодексу України

1. Розгляд справ даної категорії відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. В розгляді справи обов’язково повинні брати участь заявники (кандидати в усиновителі) і заінтересовані особи (органи опіки і піклування або Центру по усиновленню дітей). Суд може викликати і допитати й інших осіб, наприклад, представників дитячої виховної установи, свідків і т. д.

Пункт 9 постанови Пленуму ВС України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначає, що у справах про усиновлення не допускається участь у справі через представника.

2. Сімейний кодекс України гарантує таємницю усиновлення. Так, відповідно до ст. 226 СК особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення. Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. Особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею чотирнадцяти років на одержання інформації щодо свого усиновлення.

Згідно ст. 227 СК усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття. Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам. Якщо усиновлюється дитина, яка не досягла семи років, службові особи при виявленні її згоди на усиновлення зобов’язані вживати заходів щодо забезпечення таємниці усиновлення від самої дитини.

Відповідно до ст. 228 СК особи, яким у зв’язку з виконанням службових обов’язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), зобов’язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв’язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом. Тому для забезпечення таємниці усиновлення розгляд даних справ провадиться в закритому судовому засіданні.

2. Суд повинен перевірити в судовому засіданні наявність і законність підстав усиновлення. Суд, зокрема, має перевірити: чи може дана особа бути усиновителем; чи не порушені права осіб, які мають переважне право на усиновлення даної дитини; чи є підстави для усиновлення даної дитини (дані про батьків, наявність їх згоди, їх правове становище, їх участь у вихованні і утриманні дитини); чи додержаний порядок взяття на облік кандидатів в усиновителі, чи є необхідні документи.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» положення ч. 2 ст. 219 СК у взаємозв’язку з положенням ч. 4 ст. 217 цього Кодексу слід розуміти так: для усиновлення дитини, батьками якої є неповнолітні особи, потрібна згода їх самих, а також їхніх батьків незалежно від часу, протягом якого неповнолітні батьки не проживали з дитиною. Заява (заяви) про усиновлення двох або більше дітей підлягає розгляду судом в одному провадженні, навіть якщо ці діти не є між собою братами або сестрами.

Якщо дитина, яка усиновлюється, має батьків, однією з умов для ухвалення рішення про її усиновлення є їхня вільна та безумовна згода. При цьому слід враховувати, що до набрання рішенням суду законної сили кожен з батьків вправі відкликати свою згоду з будь-яких підстав.

Згода батька на усиновлення дитини, народженою матір’ю, яка не перебуває у шлюбі, не потрібна, якщо запис про батька дитину у Книзі реєстрації народжень здійснено за прізвищем матері, а його ім’я та по батькові записано за її вказівкою.

Суд також може ухвалити рішення про усиновлення без згоди опікуна (піклувальника), закладу охорони здоров’я або навчального закладу за умови, що їхня відмова у наданні згоди на усиновлення дитини не відповідає її інтересам.

Стаття 257. Залишення позову без розгляду

Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 10.06.2018
  • вступив у чинність 15.12.2017

Ст. 257 Цивільний процесуальний кодекс України в останній чинній редакції від 15 грудня 2017 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ III. Позовне провадження

Глава 8. Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду

Стаття 257. Залишення позову без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

2. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

3. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Мего-Інфо — Юридична бібліотека №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

Коментарі кодексів

Веломагазин Украины №1

OBOD.com.ua

Доставка БЕСПЛАТНО. Со склада

Галузі права

  • strict warning: Only variables should be passed by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/modules/book/book.module on line 559.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Глава 5 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО УСИНОВЛЕННЯ (ст.251-255)

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

Господарський процесуальний кодекс України (ГПКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 15.12.2017

Ст. 254 Господарський процесуальний кодекс України в останній чинній редакції від 15 грудня 2017 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ IV. Перегляд судових рішень

Глава 1. Апеляційне провадження

§ 1. Апеляційна скарга

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

2. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

3. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.

Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПКУ) 2018

Цивільний процесуальний кодекс України в останній чинній редакції від 10 червня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції кодексу відсутні.

Ви можете порівняти редакції даного кодексу, вибравши дати вступу редакцій в силу і натиснути на кнопку «Порівняти». Всі останні зміни та доповнення відкриються перед Вами як на долоні.

15.12.2017 ЦПКУ був принятий у новій редакції. Структура кодексу кардинально змінилась, а його об’єм значно збільшився.

Це новий кодекс з новою структурою статей

Цивільний процесуальний кодекс набув чинності 01.09.2005 року. ЦПК був створений для справедливого, своєчасного і неупередженого розгляду та вирішенню цивільних справ з метою захисту порушених, оспорюваних, невизнаних свобод, прав чи інтересів фізичних осіб або прав та інтересів юридичних осіб. В Цивільному процесуальному кодексі зазначено, що за захистом своїх прав та інтересів може звернутись кожна особа, а в випадках, встановлених законом за захистом своїх інтересів і прав можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати особисті права та інтереси, інтереси третіх осіб, суспільні або державні інтереси.

Цивільний процесуальний кодекс України зазначає, що суди повинні поважати гідність і честь всіх учасників цивільного процесу, а також здійснювати правосуддя на засадах рівності всіх перед законом і недопущення будь-яких дискримінацій. В кодексі закріплений принцип гласності відкритості судового розгляду. Тобто розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, закритий розгляд справи можливий лише в окремих випадках. Хід судового засідання обов’язково фіксується технічними засобами. ЦПК складається з 11 розділів і 419 статті.

Юрист-UA.Net постійно стежить за актуалізацією кодексів та законів.

Так, наприклад, Цивільний процесуальний кодекс України не має на даний момент ніяких нових запланованих редакційий.

Шансів знайти новішу чинну редакцію — немає.